в ролі кого-небудь

См. также в других словарях:

• ходити — ходжу/, хо/диш, недок. 1) Ступаючи ногами, переміщатися, змінювати місце в просторі (перев. в різних напрямках) протягом певного часу (про людину або тварин); прот. стояти. || Мати здатність, бути спроможним переміщатися, ступаючи ногами. ||… …   Український тлумачний словник

• поставити — I влю, виш; мн. поста/влять; док., перех. 1) Примусити когось або допомогти кому небудь стати на ноги, набути вертикального (стоячого) положення. || безос. || Наказати або допомогти комусь, примусити або попросити когось стати де небудь. || у… …   Український тлумачний словник

• Помилки та норми — Помилковий слововжиток // Нормативний слововжиток // Примітка біля 400 творів у новому виді // близько (або майже) 400 творів у новому вигляді // 1. Сучасні довідкові джерела з культури укр. слова фіксують використання прийменника біля на… …   Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів

• за — I прийм., з род., знах. і оруд. відмінками. Сполучення з прийм. за виражають: Просторові відношення: 1) із знах. і оруд. в. Вказує на предмет, місце і т. ін.: а) за межі яких спрямовані дія, рух (знах. в.); б) позад, по той бік яких хто , що… …   Український тлумачний словник

• слово — а, с. 1) Мовна одиниця, що являє собою звукове вираження поняття про предмет або явище об єктивного світу. || Заклинання, що, за марновірним уявленням, має магічну силу. || В обчислювальній техніці – послідовність символів ( літер ) для… …   Український тлумачний словник

• хрещений — I хрещ ений і хри/щений, а, е. 1) Якого було піддано обряду хрещення, який прийняв християнство. || рідко. Власт. християнам, православним. || у знач. ім. хреще/ний і хрище/ний, ного, ч. Той, хто сповідує християнську віру; православний. 2) Стос …   Український тлумачний словник

• підмінювати — юю, юєш і підміня/ти, я/ю, я/єш, недок., підміни/ти, міню/, мі/ниш, док., перех. 1) Міняти, замінювати, звичайно непомітно. || чим. Надавати чому небудь перевагу, звичайно відмовляючись від іншого. 2) кого. Заступати кого небудь по роботі, беручи …   Український тлумачний словник

• обвинувачувати — ую, уєш, недок., обвинува/тити, а/чу, а/тиш, док. 1) у чому і без додатка, перех. Покладати вину на кого небудь за щось; вважати винним, звинувачувати. || Висловлювати осуд за дії, вчинки, думки, які розцінюються як несправедливі, підступні,… …   Український тлумачний словник

• переодягатися — і рідко передяга/тися, а/юся, а/єшся, недок., переодягну/тися і рідко передягну/тися, дягну/ся, дя/гнешся і переодягти/ся і рідко передягти/ся, дягну/ся, дя/гнешся, док. 1) Знімаючи один одяг, одягати на себе інший. 2) Одягатися незвично з метою… …   Український тлумачний словник

• контроля — лі, ж. Рс. Контроль, нагляд за кимсь, перевірка кого небудь. ролі, ж. Пр. Контроль; нагляд над кимсь, перевірка когось …   Словник лемківскої говірки

• хто — кого/, кому/, кого/, ким, на ко/му, ко/ло ко/го, займ. 1) пит. Означає питання: яка людина людина (істота)? || У риторичних питаннях і вигуках, які передбачають у відповіді всякий, кожен . || У риторичних питаннях і вигуках, які передбачають… …   Український тлумачний словник